- заглушений
- —————————————————————————————заглу́шенийдієприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
заглушений — на, не, Пр. 1. Заглушений, оглушений криком, шумуом, ударом. 2. Порослий бур яном. 3. Припинена робота мотора. 4. Зменшена сила якогось відчуття, почуття … Словник лемківскої говірки
заглушений — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до заглушити. || заглу/шено, безос. присудк. сл … Український тлумачний словник
заглушеність — ності, ж. Абстр. ім. до заглушений … Український тлумачний словник
стриманий — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до стримати. 2) у знач. прикм. Який уміє стримуватися, володіти собою, не виявляти своїх почуттів. || у чому, з ким. Помірний, скупий у вираженні, прояві чого небудь. 3) у знач. прикм. Який виявляється не повною… … Український тлумачний словник
зглушений — дієприкметник заглушений діал … Орфографічний словник української мови
стриманий — на, не, Пр. Який уміє стримуватися, володіти собою; затамований, заглушений, що здійснюється, уповільнено, неквапливо … Словник лемківскої говірки